.png)
Багато хто вважає, що нікотинові паучі та снюс, як і інші продукти з нікотином для перорального вживання (oral nicotine або oral tobacco products), тобто такі, які не потрібно підпалювати, нагрівати чи парити, з’явилася зовсім нещодавно. Насправді ж серед них є як новітні винаходи, так і продукти з довгою історією, що використовувалися задовго до сигар чи сигарет. Розповідаємо про екзотичні і незвичайні аналоги снюсу і нікотинових подушечок із різних куточків світу.
1. Жувальний тютюн
Жувальний тютюн — це нарізаний або цільний підсушений тютюновий лист із додатковими інгредієнтами. Його жують приблизно 10-30 хвилин і потім випльовують. Він може бути листковий, скручений в канат або пресований у формі бруска.
Жувальний тютюн, мабуть, був одним із перших тютюнових виробів. Спочатку жували просто листя рослини, а згодом його почали обробляти — сушити, нарізати, ферментувати та підсолоджувати.
Зараз жувальний тютюн найбільш розповсюджений у країнах Південної Азії та Південної Америки.
Тютюнові суміші для жування виготовляють за локальними традиціями та рецептам, тому й назв вони мають багато. Наприклад, у США жувальний тютюн називають чоу (англійською chew), що означає і продукт, і спосіб використання. У Південній Азії, зокрема в Індії, такий тютюн називають супари, арива, мишри чи кивам — залежить від регіону. До суміші з подрібненого тютюну тут додають спеції, трави, ефірні олії, фрукти.
Ще один популярний різновид жувального тютюну в Індії та Центральній Азії — плаг. Це суміш подрібненого тютюну та солодкого сиропу, яку пресують і формують у брусочки.
У Судані також розповсюджений місцевий варіант жувального тютюну, тумбак — це листя тютюнової рослини Nicotiana rustica (вона ж махорка), яке ферментують близько місяця, додаючи ароматизатори і харчову соду. Сода створює лужне середовище, яке дозволяє нікотину краще всмоктуватися через слизову оболонку.
2. Нюхальний тютюн, або снаф
Нюхальний тютюн (англійською snuff) — це порошок із тютюнового листя, який вдихають через ніс. Снаф теж походить з американського континенту, він був поширений в Європі в 17 столітті, але використовується й досі.
Для виробництва снафу відібране тютюнове листя висушують, ферментують, потім подрібнюють і змішують різні сорти тютюну між собою, щоб зробити суміш ароматною. Для створення ароматизованого нюхального тютюну також використовують прянощі, квіти, трави, фрукти.
Нюхальний тютюн буває різної текстури та ступені вологості — від дуже дрібних частинок до грубого помелу, та від підсмаженого (дуже сухий) до вологого. Більш сухі нюхальні суміші роблять дрібнішими, а вологіші навпаки — мають крупніші частинки. Дрібно змелений тютюн частіше вдихають через ніс, а вологий можуть закладати між губою та яснами.
3. Снюс
Снюс — це вологий тютюновий порошок у маленьких пакетиках (або розсипний), який закладають між губою та яснами. Його почали виготовляти у Швеції та Норвегії ще 400 років тому. Спочатку з нюхального тютюну грубого помелу формували кульки і закладали під губу. Потім до нюхального тютюну почали додавати воду, сіль та залишали бродити в банках на декілька тижнів. Суміш розділяли на порції та теж закладали на ясна. Такий снюс називають «розсипний».
У 1973 році з’явився «пакетований» снюс — тютюнову суміш почали пастеризувати, щоб вона довше зберігалася, і пакувати в маленькі пакетики. Ці подушечки теж кладуть між губою та яснами. Зараз на зміну снюсу прийшов його сучасніший аналог — нікотинові паучі.
Більше про снюс.
4. Нікотинові паучі
Нікотинові паучі, або безтютюновий чи білий снюс — це подушечки з порошком (так звані нікпеки) з очищеного нікотину, целюлози та ароматизаторів.
У 2000-их нікотинові подушечки почали виготовляти у скандинавських країнах, згодом вони стали популярними у США та поширилися по всьому світу. Їх закладають на ясна під верхню губу і тримають до 30 хвилин — нікотин із пауча вивільняється самостійно та вбирається через слизову оболонку.
Хоча паучі дуже нагадують снюс, проте це зовсім різні продукти. Так, обидва вироби призначені для курців і їх однаково закладають під губу. Але снюс — це суміш подрібненого тютюну з водою, сіллю та ароматизаторами, а в нікотинових паучах взагалі немає тютюну.
Більше про паучі: «20 неочевидних запитань про нікотинові паучі та відповіді на них».
5. Кремовий снаф
Кремовий снаф (англійською creamy snuff) — це пастоподібний тютюновий продукт, який не жують чи вдихають, а наносять на ясна або зуби та лишають на 5-10 хвилин. Кремовий снаф складається з подрібненого тютюну, змішаного з ароматичними речовинами: олія гвоздики, гліцерин, м’ята, ментол і камфора, солі, вода тощо.
Іноді кремовий снаф також називають аюрведичною тютюновою пастою. Та навіть використовують для догляду за зубами у Південній Азії.
6. Бетель
Бетель — в’юнка вічнозелена рослина з великим листям, що росте в теплих регіонах південної Азії (Індія, Китай, Лаос, Бангладеш тощо).
За традицією листя бетелю вживають перед їжею. Спочатку беруть горіх пальми арека (схожий на мускатний горіх), товчуть або розжовують його до кремоподібного стану. Потім беруть листя бетелю, наносять на них трохи крейди, горіх і розжовують разом 10–20 хвилин. Суміш не ковтають, а випльовують після розжовування. Вона має яскравий червоний колір, фарбує слину, язик, ясна та губи.
Жування такої суміші викликає звикання, оскільки в листі бетелю є психоактивна речовина — ареколін. Ця практика широко поширена в Південно-Східній Азії, Мікронезії, острівній Меланезії та Південній Азії.
Рецепт та культура вживання такого продукту може змінюватися залежно від регіону. Його навіть називають по-різному — бетель, пан або паан, гутка, мава. Гутка та мава — це суміш із подрібненого арекового горіха, тютюну, підсолоджувачів та спецій. Є ще рецепт «солодкої мави», до якої додають фрукти та кокос. Пан із тютюном — це суміш листя бетелю, арекового горіха, зарди та вапна. Зарда — це ароматизований тютюн, у який додають кардамон, квіткові есенції та інші спеції, щоб зробити його смак більш приємним.
Горіх арека можуть замінювати тютюном або жувати все разом. У Західному Папуа замість листя також можуть розжовувати стебло бетелю.
7. Жувальний тютюн із попелом
Жувальний тютюн із попелом — це подрібнений тютюновий лист, який змішують із попелом різних рослин. Такі рецепти виготовлення жувального тютюну є в декількох країнах.
Ікмік — це жувальний тютюн корінних народів Аляски. Щоб приготувати ікмік, тютюнове листя змішують з попелом деревного гриба Phellinus igniarius, який ще називають панк-аш. Як правило, ікмік готують самостійно — тютюн та панк-аш можна придбати у звичайних магазинах на західній Алясці.
Пітурі, також відомий як мінгкулпа, — це суміш листя і деревної золи, яку традиційно використовують австралійські аборигени. Листя збирають із кількох видів місцевого тютюну (Nicotiana) або з місцевого чагарника Duboisia hopwoodii. Для отримання золи спалюють різні види акації, гревіллеї чи евкаліпта.
Шамма — це суміш із порошкоподібного тютюну, вапна, золи, чорного перцю, олій та ароматизаторів. Її традиційно готують та споживають на Аравійському півострові, особливо в Саудівській Аравії. Суміш, шамму кладуть між яснами та губою і просто тримають у роті, як снюс, не жуючи.
8. Насвай
Насвар, також відомий як нас, насур або насвай — це суміш висушеного або частково висушеного подрібненого тютюну із золою, олією, ароматизаторами (наприклад, кардамоном, олію м’яти), гашеним вапном. Із готової суміші роблять кульки, поміщають під язик і тримають 5-10 хвилин. В Україні насвай заборонений, але він широко використовується в Афганістані, Ірані, Пакистані, Центральній Азії, а також у Південній Африці.
В Індії та Непалі є схожа на насвай суміш тютюну з вапном, яка називається хайні. Її готують, змішуючи висушений на сонці тютюн із вапном і теж тримають у роті під нижньою губою.
9. Розчинні нікотинові льодяники, смужки, драже
Розчинні нікотинові вироби — це продукти з тютюном або нікотином, які потрібно певний час тримати в роті, допоки вони повністю не розчиняться. Це можуть бути нікотинові льодяники, смужки та дражез нікотином, який потрапляє в організм через слизову оболонку в роті. Подібні вироби для курців з’явилися на початку 2000-их років у США. Окрім тютюну та нікотину, до складу розчинних нікотинових продуктів можуть входити різні підсолоджувачі та ароматизатори (найчастіше зі смаком м’яти чи фруктів). В одному льодянику чи драже може бути 1-2 мг нікотину. Зазвичай їх тримають в роті приблизно 10-15 хвилин. А смужки з нікотином розчиняються ще швидше — за 2-3 хвилини, і містять 0,5-0,6 мг нікотину.
10. Нікотинові зубочистки
Ще один незвичний формат бездимних продуктів для курців — нікотинові паличка-зубочистка, на кінчику якої нанесений нікотиновий розчин. Їх теж почали виготовляти в Штатах у 2010-их роках. Нікотинові зубочистки потрібно тримати у роті 20-30 хвилин, щоб отримати нікотинове насичення. В одній паличці — приблизно 3 мг нікотину.
Інформація про продукцію на цій сторінці надається за допомогою засобів дистанційного зв’язку згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів».
